Зачіски у стилі 70-х повернулися не як костюмна пародія, а як цілком носибельні укладки: пір’ясті шари, чубчик-шторка, легкий об’єм без зайвої структурованості. У цій добірці я зібрала 8 образів, які реально можна принести майстрині або повторити феном удома, і жоден із них не вимагає буквально копіювати диско-костюм.
Мода на волосся рухається по колу, і зачіски сімдесятих років повертаються у стрічку регулярно: то через стрижку «метелик», то через чубчик-шторку, який давно вважають універсальним рішенням для будь-якої довжини. Секрет у тому, що архітектура тих стрижок і укладок будувалася на русі й м’якому об’ємі, а не на ідеальній гладкості, тож вона легко лягає на сучасне волосся без фарбування чи кардинальної зміни довжини. У добірці нижче не музейні образи, а адаптовані варіанти: від перманенту з ефектом диско до акцентної хустки, яку можна просто зав’язати на вихідні.
Перната стрижка «метелик»: архетип, який перукарки не втомлюються повторювати
Це найвпізнаваніший образ у списку: густий прямий чубчик до брів і шари, що починаються від вилиць і завершуються легким «пір’ям» на кінчиках. Волосся укладають круглою щіткою назовні, а не досередини, тому зачіска читається як цілісна форма, а не просто довге волосся. Такий варіант пасує овальному й видовженому обличчю, бо чубчик коректно закриває лоб. Головна умова – регулярна корекція шарів у майстрині, інакше «пір’я» швидко перетворюється на звичайний каскад. Схожий принцип шарів із чубчиком я докладніше розбирала у статті про каскад на довге волосся з чубчиком, де є ще варіанти цієї форми.
Другий варіант того ж принципу м’якший: замість суцільного чубчика тут бічне пасмо-шторка, що спадає на скроню, а колір зміщено в мідно-полуничний. Такі шари не ріжуть різко, а плавно облямовують вилиці, тож підходять кругловидим і квадратним обличчям, яким суцільний чубчик буде заважкий. Перукарки часто називають цю форму «метеликом» – саме таку стрижку з шарами й об’ємною укладкою нещодавно обирала Маша Єфросиніна для літніх виходів, за даними lux.fm. Вдома форму тримають муссом і легким підкручуванням кінчиків.
Об’ємні кучері у стилі диско
Тут об’єм починається буквально від коренів: дрібні тугі кучері вкривають усю голову, включно з чубчиком, і створюють ефект густої «хмари» волосся. Це найсміливіший варіант із добірки – такий підійде для вечірки чи фотозйомки, коли хочеться максимум драми. Я вже показувала, як зробити пухнастість головною перевагою зачіски, у статті про пухнасте волосся та стрижки, що додають об’єму. На природно кучерявому чи хвилястому волоссі досягти схожого ефекту простіше – достатньо дифузора, на прямому доведеться працювати плойкою малого діаметра або хімічною завивкою.
Другий образ спокійніший за структурою: локони більш розтягнуті, проділ по центру, чубчика немає взагалі, тож акцент лягає на обличчя. Перукарки й досі згадують, що моду на подібний об’ємний перманент у 70-х активно підтримували Кайлі Міноуг і Шер, про що нагадує огляд культових зачісок десятиліття на Обозреватель. Для щоденного варіанта досить великих бігуді або брашингу на волосся середньої довжини – головне сушити пасма, піднімаючи їх від коренів, а не притискаючи до голови.
Богемні хвилі з чубчиком-шторкою
У польовому кадрі – блонд із легкою хвилею по всій довжині, шари, що починаються від середини щоки, і чубчик-шторка, розділений на два пасма. Це, мабуть, найповсякденніший образ у добірці: хвиля не структурована, тому не вимагає щоденної укладки, а форма чубчика м’яко відкриває обличчя. Стилістка Рена Келхун в коментарі для Who What Wear описує суть таких зачісок сімдесятих років просто: м’який об’єм, чубчик-шторка й розчесані пальцями хвилі, у яких головне рух, а не ідеальна форма. Досягти такого вдома можна текстурувальним спреєм і сушінням волосся руками без щітки.
Шег із важким чубчиком і окулярами-авіатор
Це найкінематографічніший образ добірки: густий важкий чубчик, багатошарова стрижка з вираженим об’ємом на потилиці й бурштинові окуляри-авіатори як завершальний штрих. Форма ближча до вовчого зрізу, ніж до класичного каре, тому найкраще працює на густому й хвилястому волоссі. Сучасна версія шегу з важким чубчиком, за даними огляду Paris Beauty Supply, знову з’являлася на подіумах Нью-Йорка й Парижа. Якщо не готові стригти чубчик – я показувала, як отримати схожий ефект без різкого укорочення, у статті про стрижку з довгим чубчиком.
Кучері з квітковою пов’язкою у хіпі-дусі
Пов’язка з квітковим принтом, зав’язана високо на лобі, миттєво додає образу впізнаваного присмаку сімдесятих – навіть без завивки чи фарбування. У цьому кадрі хвилі великого діаметра, а сам аксесуар тримає волосся від обличчя без жодної шпильки. Це найпростіший спосіб приміряти зачіски 70-х років, не змінюючи ні довжину, ні структуру: пов’язку можна зняти за секунду, якщо образ не сподобається. Головне – обирати трикотажну чи шовкову тканину, яка не ковзає й не залишає заломів на волоссі після зняття.
Напівзібраний об’єм у стилі Бріджіт Бардо
Верхнє пасмо начесане й підколоте у формі невеликого начосу, а решта волосся спадає вільними хвилями з чубчиком-шторкою. Це той рідкісний випадок, коли зачіска одночасно виглядає зібраною і недбалою: начіс дає висоту без лаку, а нижня частина зберігає рух. Пасує волоссю середньої довжини й довшому, коли хочеться прибрати верхній шар з обличчя, не збираючи повний хвіст. Схожі напівзібрані образи з косами і хвилями я розбирала докладніше у добірці зачісок на розпущене волосся, де є ще варіанти цього принципу для різної довжини.
М’які локони з боковим проділом
Глибокий боковий проділ і великі розтягнуті локони, що спадають на одне плече, – ще один варіант вечірньої зачіски сімдесятих років без надмірної структурованості. Колір мідно-рудий, а укладка виглядає глянцевою, ніби волосся щойно пройшло через велику плойку і його не чіпали руками. Такий варіант добре тримається кілька годин, тому підходить для вечірки чи фотозйомки, а вдома його можна повторити на підсушеному волоссі феном із насадкою-концентратором і плойкою великого діаметра, зафіксувавши результат легким спреєм без ефекту склеєних пасом.
Шовкова хустка як акцент до довгого волосся
Хустка в горошок, зав’язана бантом збоку поверх прямого чи злегка хвилястого волосся, – акцент, який не вимагає жодної стрижки. Це, мабуть, найдоступніший спосіб додати образу присмак 70-х: досить прямокутної чи квадратної хустки й кількох хвилин на вузол. Такий прийом добре працює на волоссі без чубчика, коли хочеться урізноманітнити щоденний вигляд без зайвого укладання. Головне – закріпити вузол невидимкою під волоссям, щоб хустка не сповзала протягом дня, особливо в спекотну погоду чи високу вологість.
Як підлаштувати зачіски 70-х під себе
Перш ніж нести фото в салон, чесно оцініть структуру свого волосся: шари й чубчик-шторка найкраще лягають на густе й хвилясте волосся, тонкому знадобиться додатковий об’єм ще на етапі стрижки. Якщо волосся раніше освітлювали чи хімічно випрямляли, обов’язково скажіть про це перед тим, як просити перманент чи глибокий шар – пористе й ослаблене волосся реагує на завивку інакше, і тут краще довіритися колористці, а не експериментувати вдома. Домашній варіант завжди простіший і безпечніший за салонний: почати варто з аксесуара, пов’язки чи хустки, а вже потім вирішувати, чи хочете стрижку з чубчиком-шторкою на постійно. У спеку і високу вологість, типову для українського літа, об’ємні укладки тримаються довше на чистому, підсушеному термозахистом волоссі, ніж на щойно вимитому. Якщо ж помічаєте посилене випадіння чи подразнення шкіри голови після завивки або фарбування – це вже привід звернутися до трихолога чи дерматолога, а не до стайлера.
Зачіски 70-х років подобаються мені саме тим, що не вимагають ідеальної техніки – рух і легка недбалість тут частина задуму. Виберіть один елемент, який резонує найбільше: чубчик-шторку, пов’язку чи об’ємні кучері, і принесіть його майстрині як орієнтир, а не точну інструкцію. Такий підхід чесніший і довговічніший, ніж намагатися повторити образ один в один.
